Роз’яснення щодо належності парко-місць до нежитлових, допоміжних приміщень та прав їх власників
15 березня 2016
Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення
права власності у багатоквартирному будинку»:
- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку — приміщення, призначені для
забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні,
комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні
камери та інші підсобні і технічні приміщення);
- нежитлове приміщення — ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не
належить до житлового фонду і є самостійним об’єктом нерухомого майна;
- спільне майно багатоквартирного будинку — приміщення загального користування (у тому
числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку,
механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку,
яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і
споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та
розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій
розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його
прибудинкова територія.
Згідно з визначенням, наведеним у додатку Б ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для
легкових автомобілів»:
- машино-місце — площа, необхідна для встановлення одного автомобіля, що складається з
площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажа з додаванням розривів наближення (зон
безпеки) до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод;
- паркінг (англ. parking < park) — ставити автомобіль на стоянку (паркувати). У
зарубіжній літературі та практиці паркінги — автостоянки, наземні (переважно відкритого
типу) та підземні гаражі для тимчасового зберігання легкових автомобілів;
- гаражі підземні — споруди, позначка стелі основних приміщень яких нижче рівня
спланованої поверхні землі.
Отже, окреме парко-місце та/або паркінг не є приміщенням (як допоміжним, так і
нежитловим), і, відповідно, власники окремих парко-місць та/або паркінгу не є
співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку і не несуть обов’язку участі у
фінансуванні витрат на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, поточний і
капітальний ремонти, технічне переоснащення спільного майна багатоквартирного
будинку.
Окремо зазначаємо, що згідно з пунктом 2.51 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні
положення» у підвальних, цокольних і на перших поверхах житлових будинків допускається
улаштування вбудованих і вбудовано-прибудованих гаражів для одноквартирних житлових
будинків та стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних
житлових будинків, згідно з вимогами ДБН 360, ДБН В.2.2-9 та інших відповідних
нормативних документів.
Належність парко-місць (підземного паркінгу) до складу комплексу (житлового,
житлово-офісного тощо) напряму залежить від джерела фінансування їх будівництва, що
визначається у проектно-кошторисній документації на будівництво об’єкта та договорами
інвестування.
Роз’яснення надано Департаментом систем життєзабезпечення та житлової
політики
Усі публікації розділу