Оприлюднена правова позиція ВСУ щодо спору про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та повернення землі.

На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 4 лютого 2015 року було розглянуто справу № 6-222цс14 про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та повернення землі.

При його розгляді був зроблений правовий висновок, згідно з яким кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу визначено право кожної людини на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
 
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом володіє особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов про визнання договору недійсним, також посилався на те, що відповідач не виконує передбачену пунктом 43 договору оренди обов'язок по виготовленню документації, що дозволяє позивачці самостійно господарювати на землі.

Однак частиною 1 ст. 215 ЦК передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання вимог закону в момент здійснення операції. Порушення умов договору може бути підставою для його розірвання, а не визнання недійсним (ст. 651 ЦК).

Джерело: ЮРЛІГА