До такого висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ у справі №6-16348 св 15 щодо виселення з житла.

Як пояснили "ЗіБ" у ВССУ, відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції про відмову в позові та своїм рішенням задовольнив позов й виселив відповідача з квартири з підстав, передбачених ч. 1 ст. 116 ЖК України, без надання іншого житлового приміщення. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач систематично порушує правила співжиття, у зв’язку з чим неможливо іншим особам проживати з ним в одному будинку, заходи запобігання і громадського впливу на нього виявилися безрезультатними. 

Колегія суддів ВССУ не погодилась з висновками суду апеляційної інстанції й зазначила таке.

Відповідно до ст. 157 ЖК України власник жилого будинку (квартири) має право вимагати у судовому порядку виселення членів сім’ї, але за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 116 ЖК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЖК України виселення члена сім’ї наймача (власника) будинку та інших осіб, які проживають разом з ним, можливе в тому випадку, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушують правила співжиття та роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.

Проте апеляційний суд при вирішенні справи про виселення на підставі ч. 1 ст.116 ЖК України не враховував, що повинні встановлюватись порушення правил співжиття саме у сфері спірних житлових відносин, а не такі правопорушення, що допущені відповідачем в іншому місці й не мають  відношення до користування сторонами  жилим приміщенням.

Встановлення вказаних обставин та надання належної оцінки доводам сторін у цій частині буде відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).