Знайдіть необхідну Вам інформацію
  • +38 (044) 464-10-90
  • +38 (096) 796-70-87
  • +38 (095) 413-34-18 (Viber)

Верховний Суд України розповів, коли можна вимагати реституцію

Оприлюднена правова позиція про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та договору його купівлі-продажу.

29 жовтня 2014 Судовими палатами у цивільних та адміністративних справах було розглянуто справу 6-164цс14 за позовом заступника прокурора Києва до Київської міськради, двох фізосіб про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними держакту на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Правова позиція ВСУ, висловлена за результатами перегляду, наступна: наявність висновку Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міськради є достатнім для узгодження проекту відведення земельної ділянки і не вимагає подальшого його узгодження, оскільки відповідно до Положення про Головне управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міськради, затвердженого рішенням Київської міськради від 18 червня 2009 року № 632/1688 (яке діяло на момент узгодження проекту відведення) до повноважень Головного управління віднесено погодження проектів відведення земельних ділянок. Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина 1 ст. 216 ЦК) застосовується тільки у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або визнаний недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини 1 ст. 216 ЦК не може застосовуватися в якості підстави позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, вчинені після недійсного правочину.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, встановленого ст.ст. 215, 216 ЦК. Такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього є підстави, передбачені ст. 388 ЦК, які дають право витребовувати у набувача майно.

Джерело: сайт "ЮРЛІГА"

Усі публікації розділу