Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 16 грудня 2015 розглянув справу № 6-375цс15 про витребування земельної ділянки з незаконного користування.

При розгляді була сформована наступна правова позиція. За змістом частини першої статті 7 Закону «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу та цього Закону.

Отже, якщо умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами, не передбачена заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці орендаря (фізичної особи - підприємця) після смерті останнього можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки, яка є предметом цього договору. При цьому, за змістом статті 31 Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі смерті фізичної особи - орендаря.

Статтею 1 Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (стаття 5 Закону).

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК, ЦК, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Вирішуючи питання про витребування земельної ділянки з незаконного користування спадкоємця орендаря, судам необхідно встановити, на якій правовій підставі він використовує спірну земельну ділянку.