Оприлюднена правова позиція ВСУ про день настання виконання основного зобов'язання.

На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 06 липня 2015 було розглянуто справу № 6-616цс15 за позовом позичальника до ПАТ «ОТП Банк» про визнання недійсними кредитного договору, договорів поруки та іпотеки, за зустрічним банку до позичальника і поручителя про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

За результатами розгляду ВСУ була сформульована правова позиція щодо терміну виконання боргових зобов'язань. Роз'яснено, що відповідно до вимог частини 2 ст. 1054 і частини 2 ст. 1050 ЦК у разі, якщо договором позики передбачено повернення позики частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики та сплати відсотків.

Згідно з положеннями частини 4 ст. 559 ЦК порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У випадку, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців з дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договором поруки у переглядаємій справі не визначений термін, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Положеннями кредитного договору передбачено, що зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги і повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги.

Таким чином, виходячи з умов кредитного договору та положень ст. 559 ЦК днем настання основного зобов'язання у спірних правовідносинах є наступний день після закінчення 30 календарних днів з дати відправлення банком позичальникові вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань.

Враховуючи викладене, в переглядаємій справі суди першої та касаційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що 6-місячний термін, передбачений ст. 559 ЦК, банком не пропущено, тому його позовні вимоги у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором підлягають задоволенню.