Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 25 травня 2016 розглянув справу № 6-692цс16 по спору про поділ спадщини між спадкоємцями за законом (сином, дочкою та матір'ю померлого). Третьою особою в справі виступає співмешканка померлого, яка звернулася з позовом до спадкоємців про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на частину спільного майна. Вона скористалася своїм правом подати позов на загальних підставах, заявивши вимогу про визнання права власності на частку майна і пославшись на обставини спільного проживання у фактичних шлюбних відносинах з померлим. Також третьою особою виступає дружина спадкодавця, якій було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вона не надала документів, що підтверджують факт родинних та інших відносин із спадкодавцем.

Суд сформував таку правову позицію.

Відповідно до статті 74 СК, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки або чоловіки, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 368 ЦК майно, придбане в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або придбане в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Статтею 1216 ЦК передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями статті 1218 ЦК визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (частина друга статті 1278 ЦК).

Відповідно до частини другої статті 1279 ЦК спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.

При вирішенні спорів про поділ спадщини і визнання права власності на спадкове майно суди встановлюють належить спадкодавцеві на момент його смерті майно, що входить до складу спадщини, а також з'ясовують чи не порушуються права і інтереси всіх спадкоємців, які мають право на спадщину.