Якщо боржників виселяють з іпотечного житла, придбаного не за рахунок кредиту, відсутність постійного житлового приміщення, яке повинно бути надано особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в позові.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 24 червня 2015 розглянув справу № 6-447цс15 за позовом «Приватбанку» про виселення.

Роз'яснено, що при виселенні з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла в судовому порядку, відсутність постійного житлового приміщення, яке повинно бути надано особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення. Виселення громадян з іпотечного майна, придбаного за рахунок кредитних коштів, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання (частина 4 ст. 109 ЖК УРСР).

До цього зводяться і правовий висновок, зроблений Судовою палатою у цивільних справах ВСУ в постанові по справі № 6-39цс15, який є обов'язковим для судів.

Оскільки в розглянутій справі житловий будинок, який є предметом договору іпотеки, був придбаний відповідачами не за рахунок отриманого кредиту, суд касаційної інстанції помилково залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог «Приватбанку» та виселення осіб без надання їм іншого постійного житлового приміщення. ВСУ скасував ці рішення і відмовив у задоволенні позовних вимог банку про виселення без надання іншого постійного житлового приміщення.