Оприлюднена правова позиція ВСУ у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розглянувши справу № 6-33цс15 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСУ дійшов висновку, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває права на спадкове майно, у тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно та право розпорядження ним.

Відсутність у спадкоємця, який прийняв спадщину, свідоцтва про право власності на спадкове нерухоме майно не позбавляє кредитора спадкодавця звернутися на підставі норми ст. 23 Закону «Про іпотеку» до спадкоємця, який зволікає з отриманням свідоцтва, з вимогою про звернення стягнення на спадкове майно, що є предметом іпотеки.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо термінів повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.ст. 1281, 1282 ЦК щодо строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора. Недотримання кредитором передбачених ст. 1281 ЦК строків пред'явлення вимог (які є преклюзівніми), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Оскільки в переглядається справі кредитор пред'явив вимоги до спадкоємців поза зазначених термінів, підставою для відмови кредитору в зверненні стягнення на спадкове іпотечне майно є саме ця обставина, а не факт неотримання спадкоємцями свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи, що неправильне застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права не призвело до неправильного вирішення справи, а правильне по суті рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань, підстави для скасування такого рішення відсутні.

Джерело: ЮРЛІГА