Оприлюднена правова позиція ВСУ у справі про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу проведення прилюдних торгів, визнання переможцем торгів.

На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 03 червня 2015 розглянуто справу № 6-72цс15 про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу проведення прилюдних торгів, визнання переможцем торгів.

При перегляді ВСУ сформулював таку правову позицію. Правила проведення прилюдних торгів встановлені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Мін'юсту від 27 жовтня 1999 року № 68/5, якими визначено, що публічні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну, і передбачені певні правила проведення цих торгів.

Приймаючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що оголошення переможцем наступного учасника прилюдних торгів, який запропонував найвищу ціну, у разі несплати переможцем торгів вартості придбаного майна або відмови від підписання протоколу, Тимчасовим положенням не передбачено, а в торгах, призначених на 16 травня 2013 позивач не брав участь, із заявою про участь не звертався, а тому його права в результаті цих торгів, проведених з дотриманням вимог закону, порушено не було.

ВСУ направив справу на новий касаційний розгляд.

Пунктом 4.9 Тимчасового положення (в редакції, що діяла на момент проведення торгів) визначено, що якщо майно не було продане або публічні торги не відбулися, то майно знімається з прилюдних торгів.

Пунктом 7.3 Тимчасового положення (в редакції, що діяла на момент проведення торгів) визначено, що якщо публічні торги не відбулися двічі, то майно знімається з торгів, про що спеціалізована організація в триденний термін повідомляє державного виконавця.

Таким чином, публічні торги, які відбулися 16 травня 2013 були фактично третіми, що суперечить Тимчасовому положенню (в редакції, що діяла на момент проведення торгів), яким передбачено виключно перші і повторні торги. Крім того, судами встановлено, що гарантійний внесок за участь в торгах одним з їх учасників було сплачено після закінчення самих публічних торгів, що також є порушенням Тимчасового положення.

За таких обставин висновки суду про правомірність процедури проведення публічних торгів, що відбулися 16 травня 2013, і на яких відбувся продаж майна не можна визнати відповідними вимогам закону.