ВСУ зробив висновок про витребування майна у добросовісного набувача

Оприлюднено постанову ВСУ у справі про проданий на підставі нотаріального доручення будинок.

На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 01 липня 2015 було розглянуто справу № 6-619цс15 про витребування майна з чужого незаконного володіння. Будинок був проданий на підставі нотаріального доручення, яке позивачка не видавала, а потім перепродано. ВСУ висловив правову позицію щодо витребування майна у добросовісного набувача.

Відповідно до частини 1 ст. 388 ЦК якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Звертаючись до суду, позивачка посилалась на те, що належить їй на праві власності житловий будинок був відчужений всупереч її волі і відзначала, що договір купівлі-продажу цього будинку є нікчемним, оскільки довіреність на продаж належного їй житлового будинку вона не видавала.

Відповідно до ст. 244 ЦК представництво, засноване на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність в учасника угоди волевиявлення на її вчинення, суду слід виходити з ретельного дослідження наявних у справі доказів як кожного окремо, так і їх сукупності.

Встановивши, що позивачка не збиралася відчужувати належний їй житловий будинок, повноваженнями щодо його відчуження представника не наділяла, дії останнього не відповідали її волі і що вона не прийняла надалі досконалу від її імені угоду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що належне позивачці на праві власності майно вибуло поза її волі, а тому спірний житловий будинок підлягає витребуванню у добросовісного набувача на користь позивачки у відповідності зі ст. 388 ЦК.

Джерело: ЮРЛІГА